Повчальні Історії
Короткі історії з мораллю — про чесність, дружбу, відповідальність.
Короткі історії з мораллю — для розуму і серця
Повчальні історії для дітей — короткі тексти про чесність, дружбу, відповідальність, доброту й вдячність. Кожна історія має ясну мораль, але без нудних повчань — через сюжет, через героя, через ситуацію.
Чудовий вибір для родинного обговорення: прочитати разом, поговорити про вибір героя, поділитися враженнями. Допомагає виховувати характер у природній формі.
Знайдений гаманець
Назар знайшов гаманець у парку біля каштана. Ніхто не бачив. Він міг залишити собі — але вибрав інакше.
Лука і футбольний м’яч
Лука позичив у сусіда м’яч на вихідні. М’яч трохи здувся — і Лука вирішив не повертати просто так.
Маленька наклейка
На полиці у магазині Іванко знайшов відклеєну зірочку. Хотів узяти собі, але мама пояснила, що це не знахідка, а чужа річ.
Маринкина помилка
Маринка ненароком зробила пляму у зошиті подружки. Спершу хотіла стерти швидко, потім зрозуміла — чесно сказати важливіше.
Олег і списане завдання
Олег хотів списати у Назара задачу з математики. Та в останню мить зрозумів — чужа відповідь не зробить його розумнішим.
Подарунок не для неї
Кур’єр приніс Уляні пакунок із квітковою обгорткою. Та виявилось — це подарунок для сусідки з третього поверху.
Сашко і впала машинка
Сашко зламав чужу машинку у гостях і хотів сховати поламку. Та зрозумів, що правда — легша за тягар у грудях.
Тарасик і остання цукерка
У вазі на буфеті лежала остання цукерка. Тарасик хотів узяти таємно, але передумав і запитав у бабусі.
Юра і розбита ваза
Юра розбив бабусину улюблену вазу і сховав уламки. Цілу ніч не міг заснути — врешті прийшов і розказав усе.
Як одна вигадка стала десятьма
Микита збрехав маленьку дрібничку — і поступово довелось вигадувати все нові й нові вигадки. Поки не зрозумів: чесніше — одразу.
Двері для іншого
Іванко притримав двері магазину для незнайомого чоловіка з пакетами. Чоловік сказав «дякую» так тепло, що Іванко зрозумів — це варто того.
За столом
Микита любив їсти з телефоном. Тато тихо поклав свою серветку поряд — і Микита вперше за вечір подивився мамі в очі.
Кашлянути правильно
Уляна застудилась і кашляла. Мама показала їй простий жест ліктем — і Уляна побачила, як дрібниці бережуть одне одного.
Місце для бабусі
Артем сидів біля вікна в автобусі, коли увійшла бабуся з важкою сумкою. Він пригадав слова тата — і зробив крок назустріч.
Подяка офіціанту
Тарасик уперше пішов у кав’ярню з татом. Він сказав офіціанту «дякую» — і обід раптом став смачнішим.
Прибрати за собою
Маринка з подружками їла пікнік у парку. Хтось хотів іти додому одразу — Маринка сказала: «Зачекайте, ще треба прибрати».
Привітання незнайомому
Тарасик усміхнувся незнайомій жінці у ліфті — і виявилось, що одна маленька усмішка вміє зігріти цілий під’їзд.
Тиша вдома
Софійка любила музику голосно — щоб усе тіло співало. Поки мама не пояснила, що за стінкою живуть інші серця.
У бібліотеці
Богдан уперше потрапив у бібліотеку. Він хотів кричати від радості — і вчився перетворювати її на шепіт.
Уважно слухати
Маринка любила перебивати — їй здавалось, що так швидше. Поки не побачила, як подружка тихо закрила свою історію на півслові.
Артем і важка сумка
Артем побачив бабусю з важкою сумкою біля під’їзду. Вона зупинялась через кожен крок. І хлопчик зрозумів, що його руки сильні не просто так.
Бабуся на лавці
У парку самотньо сиділа бабуся в синьому пальті. Тарасик сів поряд просто так — і виявилось, що іноді найбільший подарунок це слухати.
Брат боїться темряви
Молодший братик Артема не міг заснути — боявся темряви. І Артем кожен вечір сідав поряд із ліжком і читав йому казку, аж поки малий не заспокоювався.
Гніздо під дахом
Ластівки звили гніздо прямо над вікном Софійчиної кімнати. Родина не зрушила його — і кожного ранку діти бачили, як виростають маленькі пташенята.
Деревце взимку
Маленьке деревце у дворі ламалося під вагою снігу. Іванко не пройшов мимо — він закутав його старою тканиною, і деревце дочекалось весни.
Кошеня під дощем
Маринка поверталась додому під дощем і почула тихеньке нявкання у кущі. Мокре, мале, ледь живе кошеня… і Маринка не змогла пройти повз.
Новачок у класі
У клас прийшов новий хлопчик і сидів сам у їдальні. Софійка взяла свою тарілку і просто підсіла до нього — без вагань, без особливого приводу.
Олена і голодний пес
Олена побачила голодного пса біля магазину і поділилася бутербродом. Удома вона переконала маму, що добра справа не закінчується одним шматочком хліба.
Сніг біля чужої хвіртки
Митя побачив, що біля сусідської хвіртки замело снігом, а старенький дідусь не може вийти з двору. І почав щоранку розчищати — нікому не сказавши.
Сухий вазон
Сусідка поїхала і забула про свою фіалку на підвіконні. Митя помітив сухий листочок крізь скло — і потайки доглядав за вазоном цілий місяць.
Богдан учиться грі
Богдану подарували гітару, але пальці не слухались і струни боляче впивались у шкіру. Дідусь розкрив йому секрет тих, хто грає легко.
Двері майстерні
Митя не міг сам відчинити важкі двері майстерні. Та мама показала йому маленький секрет — і потім хлопчик довго ще тренувався сам.
Ірочка і піввʼязана шапка
Ірочка взялася вʼязати шапочку для молодшої сестрички, та кинула на середині. Бабуся показала їй, чим закінчена справа відрізняється від покинутої.
Літери, що танцюють
Маринка не любила писати охайно. Поки мама не показала їй, чим відрізняється лист для іншого від листа собі.
Майя і нечитана книга
Майя кинула книжку на середині — нудно. Через місяць узяла знов і відкрила: найцікавіше було далі.
Маленький саджанець
Софійка посадила маленьку вишеньку й поливала її щодня. Дерево росло повільно, та одного дня вкрилось рожевим цвітом.
Недомальована картина
Артем кинув малюнок недомальованим, бо здалося — не виходить. Та мама лагідно повернула його до пензля, і картина ожила.
Покинутий конструктор
Тарасик почав будувати замок із конструктора, та кинув. Через тиждень повернувся — і дозбирав його до останньої вежі.
Скрипка щодня
Артем щодня вправлявся на скрипці лише чверть години. Пройшов рік — і одного вечора він заграв пісню для бабусі.
Уроки на завтра
Микита щодня відкладав уроки на потім. Поки якогось вечора не зрозумів, що краще було б навпаки.
Гра без обману
Тарасик грав у настільну гру з друзями. Йому випав шанс обманути і виграти — але він зробив інакше.
Друг переїжджає
Друг Микити переїхав до іншого міста. Здавалося, що дружба закінчиться — але листи виявилися сильнішими за кілометри.
Друг помилився
Микита чекав друга біля каштана, а той не прийшов. Наступного дня Сашко все пояснив — і Микита зрозумів, що друг важливіший за злість.
Друг у біді
Подружка Уляни захворіла і пропустила тиждень школи. Уляна намалювала їй малюнок і принесла улюблену книжку — і кімната хворої стала світлішою.
Найкращий друг попереду
На шкільному кросі Артем біг поряд із другом Ярославом. Ярко вирвався вперед і прийшов першим — і Артем зрозумів, що теж щасливий.
Підійти першим
У клас прийшов новенький хлопчик і сидів сам біля вікна. Іванко зібрався з духом і підійшов перший — і так почалася справжня дружба.
Подарунок без приводу
Софійка не чекала жодного свята — просто захотіла зробити листівку подружці Олі. І та усміхалася до самого вечора.
Сваритися через іграшку
Олесь і Тимко смикали червону машинку кожен у свій бік, поки не зрозуміли: грати разом — це смачніше, ніж тримати самому.
Секрет друга
Зоряна довірила Маринці велику таємницю. Дівчат смикало розповісти — але Маринка зрозуміла, що мовчання теж буває скарбом.
Троянди удвох
Дві подружки посадили кущ троянд біля школи. Минали роки, а кущ цвів щовесни — і нагадував їм, що дружба теж потребує поливу.
Бабусині казки
Іванко вмостився поряд із бабусею і відклав телефон. Її голос звучав тепліше за будь-який екран.
Дідусеві історії
Софійка слухала, як дідусь розповідав про своє дитинство. І почала записувати — щоб не загубилось.
Звичайне «дякую»
Тарасик сказав мамі «дякую» за вечерю. Потім ще раз. Потім за пом’ятий светр. І щось у вечорі змінилось.
Мама втомилася
Мама прийшла з роботи з тихими очима. Уляна не побігла з іграшкою — побігла з обіймами.
Прабабусина фотографія
Артем знайшов на горищі стару фотографію. Прабабуся, якої він ніколи не бачив, дивилась йому в очі.
Тато на роботі
Микита малював татові сонечко з вусами. А потім тихо поклав малюнок у кишеню татової куртки — нехай знайде на роботі.
Великодні крашанки
Софійка фарбувала з бабусею крашанки і весь час хотіла дістати їх раніше. Та бабуся знала: справжній колір вимагає трохи часу.
Дощ цілий день
Уляна планувала йти у парк, та дощ ішов і йшов. Замість засмутитись, дівчинка відкрила, що дім ховає сотню маленьких пригод.
Зламаний велосипед
Велосипед Івана чекав у майстерні. Іван думав, що тиждень — це вічно. Та виявилось, що в очікуванні теж ховається багато цікавого.
Картина схне
Маринка намалювала картину для тата і хотіла одразу вручити. Та фарба була мокра — і вона навчилась найважливішому в малюванні: чекати.
Млинці в духовці
Микита хотів швидше відкрити духовку — там пеклися медові млинці. Мама показала, що деяким смачним речам потрібен тільки спокій.
Не зривай бутон
Софійка хотіла побачити, яка квітка ховається у щільному бутоні. Бабуся показала, що найкраще диво стається тоді, коли його не квапиш.
Новий зуб
У Маринки хитався молочний зуб. Дівчинка хотіла висмикнути його скоріше — але мама пояснила, що іноді найкращий шлях — це просто почекати.
Сніжна гірка
На сніжній гірці зібралось багато дітей. Іванко хотів скоріше — і раптом помітив, що чекання стає окремою радістю.
Хомʼячок не повертається
Хомʼячок Артема втік під шафу. Артем хотів витягти його одразу — але тато показав, що тиша й чекання діють краще за крик.
Черга в магазині
У черзі за хлібом Микита смикав маму за рукав — мовляв, скоріше. Мама показала йому, як чекання може стати маленькою грою.
Великий собака
У дворі з’явився великий пес. Маринка спершу хотіла тікати. Та стала тихо, простягла руку — і пес виявився справжнім лагідним другом.
Гірка велика
У парку велика гірка лякала Софійку. Тато сів поряд, спустилися разом — і виявилось, що весь страх триває одну секунду.
Заспівати для бабусі
Бабуся хворіла і лежала вдома. Маринка соромилася співати — та все одно тихо заспівала колискову. І бабусі стало легше.
Заступитися за молодшого
У дворі старші хлопчики дражнили малого Сашка. Тарасик підійшов, став поряд і спокійно сказав: «Так не треба». І все зупинилося.
Куштувати нове
На столі з’явилась нова страва — Артем спершу не хотів куштувати. Та один маленький шматочок відкрив йому смак, якого він не знав.
Нова пісня
На концерті у садочку заспівали незнайому пісню. Уляна не знала слів — та все одно почала підспівувати. І виявилось — чудово.
Перший раз на сцені
Софійка мала розповісти віршик на ранку. Колінця тремтіли, голос ховався — та вона вийшла і сказала. І зал заплескав.
Підняти руку на уроці
Микита не зрозумів задачу на уроці математики. Боявся, що з нього сміятимуться. Та все-таки підняв руку — і вчителька зраділа.
Плавання глибше
Іванко не хотів плисти далі — там, де глибше. Тато став поряд. Іванко вдихнув — і вода піднесла його, як долоня.
Темна кімната
Артем боявся заходити у темну кімнату ввечері. Мама запалила маленьку лампу — і виявилось, що там живуть тільки знайомі речі.
Бабусине печиво
Софійка просила магазинні цукерки в яскравих обгортках. А бабуся натомість запропонувала спекти печиво — звичайне, на вершковому маслі.
Маленька квартира
Микита побував у гостях у друга, у великій квартирі з басейном на балконі. А коли повернувся додому — побачив свою маленьку інакше.
Подарунок не з магазину
Іванко чекав машинку на день народження, а отримав в’язану шапку від бабусі. Лиш увечері він зрозумів, чому ця шапка — особлива.
Прогулянка у дворі
Уляна засмутилась — обіцяну поїздку в парк відмінили. А у власному дворі вона раптом знайшла стільки нового, що день став не гіршим за свято.
Самотній день
Іванко зателефонував усім друзям — ніхто не зміг гуляти. Він спочатку засмутився, а потім день став таким, який він ніколи не очікував.
Сонячне світло
Маринка цілий ранок дивилась, як сонячна пляма рухається по підлозі. Бабуся сказала: ти зараз робиш те, що вміють тільки коти і поети.
Стара іграшка
Артем хотів викинути стару подряпану машинку. Бабуся показала, як трохи фарби і теплі руки можуть оживити її знову.
Стара книжка
Маринка знайшла на бабусиній полиці стару книжку. Жовті сторінки, чудний шрифт — а виявилось, у книжці писалось про неї саму.
Старі чоботи
У Назарка протерлися улюблені гумові чоботи. Він хотів нові, а тато показав, як стара річ може жити далі.
Шкільне приладдя
Артем уміє доглядати свої речі. У кінці навчального року в його пеналі — ті самі олівці, що і у вересні, тільки трохи коротші.
Біля річки
Тарасик з друзями вирушив на річку купатись — а вийшов на берег, повний пляшок. І замість плавання почалось щось інше.
Зима для птахів
Артем змайстрував з татом годівничку для синичок. Усю зиму вона висіла за вікном — і він знав, як звуть кожну пташку.
Зламана гілка
Малий Ярчик зламав молоду гілочку на дідусевій яблуньці. Дідусь не сварив — показав, як рятувати те, що поранив.
Котеня у дворі
Уляна знайшла у дворі мокре котеня, що пищало під лавкою. Вона не пройшла повз — і це змінило одну маленьку долю.
Маленький жук
Софійка побачила, як жучок борсається у відрі з водою. Вона не пройшла повз — простягла йому листок-човник.
Перша квітка з-під снігу
Маринка побачила перший підсніжник. Хотіла зірвати для мами — і передумала, бо такі квіти кращі там, де ростуть.
Сімейне дерево
Іванко з татом посадили крихітний дубочок. Він приходив до нього щовесни — і дивився, як дерево росте разом із ним.
Смітник у лісі
Іванко з татом пішли у ліс по гриби, а знайшли чужий смітник. Тато не лаявся — просто простягнув синові мішок.
Сніжинка на долоні
Микита вийшов за хлібом і затримався — на його рукавичці тануло щось, чого більше ніде у світі немає такого самого.
Сухе деревце на балконі
На бабусиному балконі сохло маленьке лимонне деревце. Софійка взялась його врятувати — і дізналась, як тиха турбота творить дива.