Досліди зі світлом і кольором для дітей

Веселка зі склянки води

Потрібно: прозора склянка з водою, аркуш білого паперу, сонячне вікно

1. Оберіть сонячний ранок або вечір, коли сонце низько і світить у вікно. У хмарну погоду дослід не вийде.
2. Поставте склянку з водою на край підвіконня так, щоб світло проходило крізь воду.
3. Покладіть біля вікна, на підлогу чи стілець, білий аркуш, щоб на нього падало світло зі склянки.
4. Повільно пересувайте склянку чи аркуш, поки на папері з’явиться кольорова смуга.

Що станеться: На папері з’являється невелика кольорова смужка-веселка (червоний, жовтий, зелений, синій). Вона може бути блідою, тому трохи притемніть кімнату.

Чому так: Біле світло складається з усіх кольорів. Коли воно входить у воду і виходить із неї, то змінює напрямок, це називають заломленням. Різні кольори заломлюються по-різному, тому розходяться в окремі смуги.

Безпека: Ніколи не дивіться прямо на сонце, навіть через склянку.

Далі: Спробуйте склянку іншої форми або дзеркальце у воді.

Скільки кольорів у чорному фломастері?

Потрібно: паперовий фільтр для кави, змивний чорний фломастер, склянка з водою, олівець, ножиці, скотч

1. Дорослий вирізає зі фільтра смужку 3 на 12 см.
2. Намалюйте фломастером цятку за 2 см від нижнього краю.
3. Закріпіть верхній кінець смужки скотчем на олівці. Покладіть олівець на склянку так, щоб нижній край смужки занурився у воду на 1 см, а цятка була над водою.
4. Почекайте 10-15 хвилин.

Що станеться: Вода піднімається по паперу і розтягує цятку в різнокольорову смужку, наприклад, синій, жовтий, фіолетовий.

Чому так: Чорний барвник – це суміш кількох кольорів. Вода піднімається по паперу і несе їх із собою, але різні барвники по-різному розчиняються і чіпляються до паперу, тому рухаються з різною швидкістю і розділяються. Цей метод називається хроматографія, ним користуються хіміки.

Безпека: Беріть лише змивні фломастери, бо перманентні у воді не розчиняються. Не всі чорні фломастери розділяються на кольори, тож спробуйте кілька. Ножицями користується дорослий. Фломастери з різким запахом не брати.

Далі: Порівняйте чорні фломастери різних виробників і інші кольори.

Чому тінь то велика, то мала?

Потрібно: ліхтарик, невелика іграшка, світла стіна, темна кімната, лінійка

1. Вимкніть світло і поставте іграшку за 30 см від стіни.
2. Світіть ліхтариком на іграшку з відстані 1 метр.
3. Повільно наближайте ліхтарик до іграшки і дивіться на тінь.
4. Тепер відводьте ліхтарик назад, до 2 метрів, і знову дивіться.
5. Виміряйте лінійкою висоту тіні на трьох відстанях.

Що станеться: Чим ближче ліхтарик, тим більша і розмитіша тінь. Чим далі, тим менша й чіткіша.

Чому так: Світло йде прямими променями, які розходяться від джерела. Предмет перекриває їх, а за ним лишається тінь. Коли джерело близько, промені розходяться широко, і тінь на стіні виходить більшою. Коли далеко, промені майже паралельні, і тінь схожа на розмір предмета.

Безпека: Не світіть ліхтариком в очі. Рухайтеся обережно в темряві.

Далі: Спробуйте різні іграшки і зробіть театр тіней.

Монета, яка зникає і з’являється

Потрібно: непрозора кружка, монета, шматочок пластиліну, глечик із водою, стіл

1. Приліпіть монету шматочком пластиліну до дна порожньої кружки.
2. Поставте кружку на стіл. Сядьте і відсуньтеся так, щоб монета щойно зникла за краєм кружки. Дивіться одним оком.
3. Не рухайте головою. Помічник повільно наливає воду в кружку збоку, не зрушуючи її.
4. Дивіться, що станеться з монетою.

Що станеться: Коли в кружці з’являється вода, монета стає видимою, ніби піднялась.

Чому так: Спочатку край кружки заважає променям від монети дійти до ока. Вода змінює напрямок променів, і вони вигинаються так, що обходять край кружки. Наш мозок вважає, що світло йде прямо, тому бачить монету вище. Монета не зрушила.

Безпека: Воду наливайте повільно, аби не розхлюпати її.

Далі: Спробуйте олію або дуже солону воду: чи видно монету так само?