Досліди зі звуком для дітей

Чому рис стрибає, коли гучно?

Потрібно: велика миска, харчова плівка, велика гумка, дві-три столові ложки рису, каструля та дерев’яна ложка

1. Натягніть харчову плівку на миску так, щоб вона була рівна й туга, як барабан. Закріпіть краї гумкою навколо миски.
2. Висипте на плівку 2-3 столові ложки рису рівним шаром.
3. Тримайте каструлю на відстані 10-15 см від миски, збоку, і сильно вдаріть по ній ложкою кілька разів.
4. Спостерігайте за рисом. Потім вдаріть тихіше і порівняйте.
5. Спробуйте голосно крикнути «а-а-а» над самою плівкою (не торкаючись її).

Що станеться: Зернята рису підстрибують і «танцюють» на плівці. Чим гучніший звук і чим ближче каструля, тим вище вони скачуть. Тихий звук майже не рухає рис.

Чому так: Звук – це коливання повітря. Удар по каструлі змушує повітря навколо рухатися хвилями. Хвилі доходять до тугої плівки й змушують її дрібно тремтіти, як барабан. Тремтіння плівки підкидає легкі зернята. Так само працює наше вухо: у ньому є тонка барабанна перетинка, яка тремтить від звуку.

Безпека: Не вдаряйте над самим вухом дитини, звук може бути надто гучним. Якщо дитина ще тягне все до рота, не залишайте її наодинці з рисом: нагляд дорослого обов’язковий. Дорослий закріплює плівку.

Далі: Спробуйте цукор, манку, дрібний папір. Що стрибає краще? Що буде, якщо плівка провисла?

Де живе голос? Відчуй його пальцями

Потрібно: лише ваші руки

1. Прикладіть два пальці легенько до передньої частини шиї, трохи нижче підборіддя.
2. Протяжно загудіть «м-м-м». Відчуйте, що відбувається під пальцями.
3. Замовкніть і прислухайтеся до пальців. Загудіть знову.
4. Загудіть низьким голосом, як ведмідь, а потім високим, як комарик. Порівняйте відчуття.
5. Прикладіть пальці до губ і скажіть «бззз», як джміль.

Що станеться: Коли дитина гуде, під пальцями відчувається ніби дрібне лоскотливе тремтіння. Коли мовчить, його немає. Низький і високий голос відчуваються по-різному.

Чому так: Голос виникає в гортані, де є голосові зв’язки. Повітря з легень проходить повз них, і вони швидко коливаються. Ці коливання створюють звук. Тому, поки голос звучить, шия тремтить, а коли ми мовчимо, зв’язки спокійні. Не кожна дитина однаково чітко відчуває це місце: комусь легше відчути вібрацію на грудях чи на обличчі.

Безпека: Пальці лише легенько торкаються, не тисніть на горло.

Далі: Покладіть руку на груди, а потім на обличчя біля носа, коли гудите. Де тремтіння найсильніше?

Як голос доходить по нитці?

Потрібно: два паперові або пластикові стаканчики, 3-5 метрів міцної нитки або шпагату, два ґудзики чи скріпки, олівець

1. Дорослий олівцем робить маленьку дірочку в центрі дна кожного стаканчика.
2. Просуньте кінець нитки в дірочку знизу, ззовні стаканчика, так, щоб він опинився всередині. Прив’яжіть цей кінець до ґудзика чи скріпки: він не дасть нитці вислизнути назад.
3. Те саме зробіть з другим стаканчиком на іншому кінці нитки.
4. Двоє дітей розходяться так, щоб нитка була туго натягнута і нічого не торкалася.
5. Один говорить тихо в стаканчик, інший притуляє свій стаканчик до вуха.
6. Тепер послабте нитку, щоб вона провисла, і спробуйте ще раз. Потім під час розмови затисніть натягнуту нитку двома пальцями.

Що станеться: З тугою ниткою чутно навіть шепіт. З провислою ниткою звук майже зникає. Якщо затиснути натягнуту нитку двома пальцями, голос теж пропадає.

Чому так: Коли ви говорите, повітря коливається, і дно стаканчика починає тремтіти. Ці коливання біжать по натягнутій нитці до другого стаканчика. Його дно тремтить і знову створює звук у повітрі біля вуха. Тверді тіла, як нитка, передають коливання добре, але провисла нитка гасить їх. Затиснуті пальці теж гасять коливання.

Безпека: Дірочку робить дорослий, щоб діти не вкололися олівцем.

Далі: Спробуйте нитки різної довжини і стаканчики з різних матеріалів. Що чутно найкраще?

Чому коротка лінійка звучить вище?

Потрібно: пластикова або дерев’яна лінійка 30 см, стіл

1. Покладіть лінійку на край столу так, щоб за край виступало 20 см. Решту міцно притисніть долонею до столу.
2. Відтягніть вільний кінець вниз пальцем і відпустіть. Послухайте звук.
3. Посуньте лінійку, щоб виступало 15 см. Відпустіть кінець. Порівняйте звук.
4. Зробіть те саме з 10 см, а потім з 5 см.
5. Скажіть вголос, коли звук був найвищим, а коли найнижчим.

Що станеться: Чим коротша виступаюча частина, тим швидше вона тремтить і тим вищим стає звук. Довга частина гуде низько й повільно, а коротка дзижчить високо.

Чому так: Звук лінійки – це її коливання, які передаються повітрю. Коротша частина коливається частіше за довшу, тобто має вищу частоту. Висота звуку залежить саме від частоти коливань. Для довгої частини коливання повільні, тому тон нижчий.

Безпека: Тримайте обличчя подалі від вільного кінця лінійки, щоб вона не вдарила. Притискайте лінійку долонею до столу міцно.

Далі: Спробуйте таку саму довжину, але з лінійкою з іншого матеріалу: сталевою, дерев’яною чи пластиковою. Чи змінюється звук?

Гітара з гумок: товстий і тонкий звук

Потрібно: порожня коробка без кришки (наприклад, з-під взуття або від серветок), 3-4 гумки різної товщини, олівець

1. Розтягніть 3-4 гумки навколо коробки так, щоб вони йшли через отвір чи порожню частину. Гумки мають бути різної товщини й не торкатися одна одної.
2. Підніміть кожну гумку по черзі пальцем і відпустіть. Послухайте тони.
3. Запишіть, яка гумка звучить найнижче, а яка найвище.
4. Тепер підсуньте під гумку олівець і зсуньте його ближче до одного краю, щоб вільна частина стала коротшою. Смикніть гумку знову.
5. Натягніть одну гумку сильніше, обережно розтягнувши її, і смикніть її.

Що станеться: Товстіші гумки дають нижчий і густіший звук, тонші – вищий. Коротша вільна частина звучить вище. Сильніше натягнута гумка теж звучить вище.

Чому так: Кожна гумка, коли її смикнути, коливається, і висота звуку залежить від частоти коливань. Тонка, коротка й тугіша гумка коливається частіше, тому звучить вище. Товста, довга й слабша коливається повільніше, тому звук нижчий. Порожня коробка підсилює звук, бо коливання передаються її стінкам і повітрю всередині.

Безпека: Не розтягуйте гумки в напрямку до обличчя: вони можуть вислизнути й боляче вдарити по очах. Дорослий поруч.

Далі: Спробуйте зіграти просту мелодію, добираючи гумки за висотою звуку.