Досліди з повітрям для дітей
Невидиме повітря можна відчути, зважити й перевірити: сухий рушник під водою, парашут, м’яч на вагах, кулька на пляшці. Досліди з поясненнями для дітей.

Чи займає повітря місце?
Потрібно: пластикова склянка, паперовий рушник, великий таз із водою
Зімніть шматок паперового рушника і втисніть його у дно склянки так, щоб він не випадав.
Переверніть склянку догори дном.
Тримаючи склянку рівно, повільно опустіть її в таз до самого дна.
Так само рівно витягніть склянку і дістаньте рушник: він сухий.
Знову втисніть сухий рушник у склянку і повторіть, але цього разу нахиліть склянку під водою.

Що станеться: Якщо склянка стояла рівно, рушник лишається сухим. Якщо нахилити, вгору підіймаються бульбашки, а рушник мокрий.
Чому так: Повітря в склянці, хоч його не видно, займає місце і не дає воді зайти. Якщо нахилити склянку, повітря виходить бульбашками, і воді стає місце всередині. Це доводить, що повітря є реальною речовиною, а не порожнечею.
Безпека: Використовуйте пластикову склянку. Підстеліть рушник під таз.
Далі: Нехай дорослий зробить дірочку на дні склянки, і повторіть дослід: що буде з рушником?

Як повітря рятує парашутиста?
Потрібно: квадрат тканини або пакета 30 на 30 см, 4 нитки по 30 см, невеликий м’який вантаж (кулька з пластиліну або маленька м’яка іграшка), скотч
Прикріпіть скотчем по нитці до кожного кута квадрата.
Зв’яжіть вільні кінці ниток разом і прив’яжіть вантаж.
Тримайте парашут за центр купола так, щоб вантаж вільно висів, а нитки не переплуталися. Дорослий стає на стілець або на сходовий майданчик і відпускає парашут.
Для порівняння дорослий відпускає той самий вантаж без парашута з такої ж висоти.
Поміряйте час падіння телефоном або порахуйте вголос.

Що станеться: Вантаж із парашутом падає помітно повільніше і м’яко, а без парашута швидко.
Чому так: На все, що падає, тисне опір повітря. Що більша площа, то більше повітря доводиться розсувати, і то сильніший опір. Тяжіння однакове, але великий купол уповільнює падіння. Тому парашутист приземляється повільно.
Безпека: Парашут кидає лише дорослий: зі стільця або зі сходового майданчика, а дитина стоїть поруч на підлозі. Тримайте парашут за центр купола, а не за вантаж, щоб не заплутати нитки. Вантаж має бути легким і м’яким, не твердим.
Далі: Зробіть парашути різного розміру: чи правда, що більший падає повільніше?

Чи має повітря вагу?
Потрібно: футбольний або волейбольний м’яч, насос для м’ячів із голкою, кухонні ваги, що показують у грамах, велика миска (щоб м’яч не скочувався), аркуш і олівець
Поставте на ваги порожню миску і натисніть кнопку «нуль». Так ваги не рахуватимуть вагу миски.
Нехай м’яч буде трохи м’яким, але не зовсім спущеним. Покладіть його в миску й запишіть, скільки грамів показують ваги.
Дістаньте м’яч і накачайте його насосом до тугого стану (кількадесят качків). Не накачуйте понад межу, яка вказана на м’ячі.
Знову покладіть м’яч у ту саму миску тим самим боком і запишіть число.
Відніміть менше число від більшого. Це маса повітря, яку ви додали насосом.

Що станеться: Тугий м’яч показує більше, ніж м’який, приблизно на кілька грамів. Якщо випустити повітря, число повернеться майже до першого.
Чому так: Повітря має масу, хоч ми його не відчуваємо: один літр повітря важить трохи більше грама. Насос заганяє в м’яч додаткове повітря, і маса м’яча зростає. Різниця невелика, тому потрібні точні ваги. Якщо ваги показують лише з точністю до 5 грамів і гірше, різниці можна не побачити.
Безпека: Насосом працює дорослий або дитина під його наглядом. Не накачуйте м’яч понад межу тиску, зазначену на ньому. Голку не тримайте в бік обличчя.
Далі: Накачайте м’яч ще сильніше і порівняйте. Чому різниця така мала, хоч повітря в м’ячі багато?

Як тепло надуває кульку без насоса?
Потрібно: порожня пластикова пляшка 0,5 л, повітряна кулька, 2 миски, гаряча вода з-під крана (близько 50 °C, не окріп), холодна вода з льодом
Розтягніть кульку і натягніть її на шийку пляшки.
Дорослий наливає в одну миску гарячу воду з-під крана (не окріп), в іншу холодну з льодом.
Поставте пляшку в гарячу воду на 1-2 хвилини.
Перенесіть пляшку в холодну воду і подивіться, що станеться з кулькою.
Що станеться: У гарячій воді кулька трохи надувається. У холодній воді вона опадає і навіть може втягнутися в пляшку.
Чому так: Коли повітря в пляшці нагрівається, його частинки рухаються швидше і розсовуються, тому повітря розширюється і заходить у кульку. Коли охолоджується, частинки сповільнюються, повітря стискається, і кулька опадає. Це показує, що повітря розширюється від тепла і стискається від холоду.
Безпека: Окріп не використовувати, гарячу воду наливає дорослий. Спершу перевірте воду рукою: гаряча, але не пече. Остерігайтеся опіків.
Далі: Спробуйте воду різної температури і виміряйте, наскільки висока кулька.
Як побачити те, чого не видно
Повітря оточує нас, але діти його не помічають. Досліди допомагають довести, що воно існує: займає місце, має вагу, розширюється від тепла й гальмує падіння. Сухий рушник у склянці під водою, парашут із хустинки, м’яч, що важчає після насоса, кулька, яку надуває тепло, – усе це доступні способи «зловити» невидиме. Діти відчувають сенс ще до пояснення, бо відчувають результат руками. Це робить такі досліди добрим вступом до фізики для найменших.
Такі експерименти мало потребують матеріалів і добре підходять для невеликих просторів. Багато з них виконуються за кілька хвилин, а тому гарно вписуються у вільний вечір. Корисно спочатку запитати дитину, що вона думає станеться. Різні версії діти обговорюють жваво, і сам процес гадання вже навчає. Пам’ятайте: головне не вражаючий результат, а спільне здивування й запитання, які виникають по дорозі.
Правила безпеки й порядку
Для досліду з кулькою стежте, щоб діти не вдихали обривки лопнутої гуми й не жували її: для малят до трьох років це небезпечно. Гарячу воду для кульки наливає лише дорослий, і це не окріп. Насосом із голкою працює дорослий або дитина під його наглядом, а парашут кидає дорослий. Ці прості правила дають змогу провести експеримент безпечно й без зайвих хвилювань.
Для досліду зі склянкою в тазу підстеліть рушник, бо вода може пролитися. Пояснюйте результат образно: повітря в склянці – як невидимий мешканець, який не пускає воду до себе. Після досліду просіть дитину намалювати, що вона побачила, і написати одне речення. Так закріплюється і знання, і навичка записувати спостереження. Запис у зошиті допоможе згодом повернутися до досліду й порівняти результати.
Часті запитання
З якого віку діти розуміють, що повітря існує?
Чи безпечні кульки в дослідах?
Що робити, якщо рушник у склянці намок?
Чи можна використати побутові речі?
Досліди з водою · Кухонна хімія (безпечна) · Світло і колір · Досліди зі звуком · Досліди з рослинами · Магніти, сили, рух · Досліди про тіло і відчуття · Досліди та експерименти для дітей вдома
