Жанр: затишна

Orestes was walking with his grandfather past a swamp at sunset and saw a small yellow light dancing above the water. It turned out to be an old lost lamp looking for its owner.

Софійка пішла зі старшим братом до бабусиного саду і помітила старого дуба, на корі якого були наче живі очі. Та виявилось, що дуб просто пам’ятає всіх дітей, які на ньому колись гойдались.

Every night, Yaremko's closet door would open by itself. It turned out that a tiny fairy breeze would come in to air out the room and whisper good dreams.

Орися почула, як старе дзеркало в бабусиній кімнаті тихо відповіло на її ‘добраніч’. Та коли дівчинка наважилася підійти ближче, виявилося, що в дзеркалі живе хтось дуже знайомий і дуже сміливий.

Мар’янка чула, як з підвалу хтось наспівує стару пісню. Виявилося, що то старий радіоприймач, який знайшов собі друга — маленьку мишку Хвостик.

Влад чув щоночі м’які кроки на горищі і боявся заснути. Виявилось — то стара сова Угуся, яка щовечора прилітає охороняти сон родини.

Karinka went to pick raspberries by herself and suddenly heard the forest whispering. At first it was scary, but it turned out that the trees were simply telling each other tales about the seasons.

Bogdan thought that the old Adeline doll on the shelf was blinking when he wasn't looking. It turned out that she was just dreaming, because dolls only sleep when no one is looking at them.

Андрійко почув, як хтось тихенько посопує під його ліжком. Серце забилося швидше — а раптом там монстр? Та коли хлопчик зазирнув туди з ліхтариком, побачив зовсім не те, чого боявся.

Уночі Назар почув, як хтось обережно ступає по сходах. Раз — крок. Два — крок. Хлопчик визирнув із кімнати — і побачив на щаблі того, хто завжди жив у їхньому домі, але кого ніхто не помічав.