Кошеня Дрім любить спати на колінах у бабусі. Вони мурликають одне одному — і так, удвох, засинають у спільному теплі.
Маленька Зірочка щойно народилась і не хотіла спати. Місяць ніжно заколисав її срібним промінчиком — і їй приснився перший сон.
Над ліжечком Тимка тихо літає хмаринка Пухнинка і забирає всі страшні думки. А коли вночі прийшов поганий сон — вона лагідно обняла хлопчика і повернула йому солодкі сни.
Зайчик Сонько ніколи не міг заснути швидко — аж поки бабуся-зайчиха не починала йому співати лагідну колискову, у якій більше любові, ніж слів.
Бабуся подарувала Соні подушку з вишитим серцем. Притиснеш щоку — і чути її колискову, де б бабуся не була. І Соня знала: мамина і бабусина любов завжди поруч.
Уночі ліс не спить — він дрімає. Дерева тихо колихаються, вітер заколисує, і кожен, хто слухає, чує безліч добрих лісових казок.
Фея Тітонька Ромашка щовечора заварювала чай і слухала маленьких фей. Не повчала, не сварила — просто слухала. І виявилось, що це найрідкісніший дар на світі.
У букеті на столі жила фея Запашка. Якось у домі посварились — і Запашка вирішила нагадати про любов одним лише ароматом весни.
Песик Жук був надто допитливий — пішов у ліс по лисячому сліду і заблукав. Та коли стало страшно, він пригадав мамин урок і знайшов дорогу додому за єдиним знайомим запахом.
Кошеня Муркотик знайшло в бабусиному кошику клубок ниток — і так заплуталося, що сам не міг вибратись. Бабуся показала йому, що робити в таких ситуаціях.