Жанр: сімейна

Мар’янка чула, як з підвалу хтось наспівує стару пісню. Виявилося, що то старий радіоприймач, який знайшов собі друга — маленьку мишку Хвостик.

У дідусевій бібліотеці Гриць побачив, як величезна книга сама розгорнулася на середині. Хлопчик ледь не втік, та виявилося, що в книзі живе сонний книжковий дух, який давно мріє розповісти комусь свою улюблену казку.

Влад чув щоночі м’які кроки на горищі і боявся заснути. Виявилось — то стара сова Угуся, яка щовечора прилітає охороняти сон родини.

Андрійко почув, як хтось тихенько посопує під його ліжком. Серце забилося швидше — а раптом там монстр? Та коли хлопчик зазирнув туди з ліхтариком, побачив зовсім не те, чого боявся.

Євка помітила, що очі прабабусі на старому портреті блимають і ніби стежать за нею через усю кімнату. Спершу було лячно, та виявилося, що то добра прапрабабуся просто хотіла привітатися з правнучкою.

Богданчику здавалося, що в старій бабусиній шафі вночі хтось ворушиться. Він навіть не наважувався пройти повз неї без увімкненого світла.

Юстина залізла на горище й побачила, як стара колиска сама собою тихо погойдується. Виявилося, що в ній живе фея пам’яті, яка береже тепло поколінь.

Марко лежав під ковдрою і чув, як стіни тихо тріскають, як щось зітхає за вікном. Він був певен: уночі будинок оживає і не любить його.