Жанр: сімейна
-
Раз на місяць лісові тварини збирались у коло і ділились усім, що носили в серці. І сварки розчинялись, а самотність танула, як іній на сонці.
-
У лісі росло Дерево-Парасоля, що тримало дощ у гілках. Усі ховались під ним. Аж поки одного разу воно не втомилось — і звірі вперше зрозуміли, що добром треба ділитись.
-
У лісі росте дерево, з листя якого виходить чарівний папір. На ньому проявляються лише добрі слова. Юля знайшла кілька листочків — і відкрила в собі любов.
-
Висока зірочка Лопса знала тисячу казок і вибирала кожній дитині саме ту, що їй потрібна сьогодні. А коли Анна посварилась з мамою — Лопса розповіла їй найважливішу.
-
У великому місті живуть сноброди — крихітні пухнасті створіння, що приносять дітям тихі сни з добрих місць — лісу, річки, бабусиного саду.
-
Подушка маленької Іри має тиху магію: вона запам’ятовує добрі думки. Тому Іра щовечора засинає з чимось хорошим у голові — і прокидається з тим самим у серці.
-
Вечір — золотий хлопчик у плащі з зірок. Ніч — дівчинка з місячним волоссям. Колись вони сперечались, а тоді стали друзями і тепер щовечора передають одне одному світ.
-
На небі живуть тихі зорі. Вони не сяють яскраво, бо їхня робота — оберігати дитячі сни і відганяти хмари, що приходять без запрошення.
-
Річка Лагідна щовечора співає колискову — і всі риби, жабки і навіть камінці засинають. Якось до неї прийшов хлопчик Яник, який не міг заснути вдома.
-
Маленьке совенятко не вміло засинати. Мама-сова навчила його слухати власне дихання — і малюк тихенько заснув під крилом.
