Жанр: колисанкова

У Місяця є срібна колиска зі снами. Кожного вечора сонні пташки приносять дітям тиху казку — і малятка засинають спокійно.

Маленький Богдан ще не вмів бачити сни. Аж поки мама не порадила перед сном уявити свого ведмедика на лужку. І тоді — уперше в житті — Богдан побачив диво.

Це казка майже без слів. Просто заплющ очі і відчуй обійми тих, хто любить тебе більше за все на світі.

Місяць не міг заснути у своїй небесній колисці. Маленька хмаринка тихенько заспівала йому колискову — і срібні очі повільно заплющились.

Уночі через сад тягнеться сріблиста місячна стежка. По ній ідуть сни — тихі мандрівники, які шукають своїх дітей.

Вітрець Шшур щоночі облітає вікна і приносить дітям сонні запахи — лаванду, мамині парфуми, теплий хліб. І коли ти засинаєш — це він поряд.

Бузковий вітер тихо прилітає з вечірнього саду — і дитя в колисці засинає, вдихаючи солодкий сон. Природа знає, як заколисати тих, хто слухає.

Маленька Юля не могла заснути. Тато не вмовляв її — просто сів поряд і тихо гладив волосся. І виявилось, що це і є найкраща казка на ніч.

Мама-сова Угу співає колискову своїм дев’ятьом совенятам. Її низький теплий голос розливається лісом — і від нього засинає геть усе, навіть зорі.

Кошеня Дрім любить спати на колінах у бабусі. Вони мурликають одне одному — і так, удвох, засинають у спільному теплі.