Маленька Зірочка щойно народилась і не хотіла спати. Місяць ніжно заколисав її срібним промінчиком — і їй приснився перший сон.
Над ліжечком Тимка тихо літає хмаринка Пухнинка і забирає всі страшні думки. А коли вночі прийшов поганий сон — вона лагідно обняла хлопчика і повернула йому солодкі сни.
Зайчик Сонько ніколи не міг заснути швидко — аж поки бабуся-зайчиха не починала йому співати лагідну колискову, у якій більше любові, ніж слів.
Бабуся подарувала Соні подушку з вишитим серцем. Притиснеш щоку — і чути її колискову, де б бабуся не була. І Соня знала: мамина і бабусина любов завжди поруч.
Уночі ліс не спить — він дрімає. Дерева тихо колихаються, вітер заколисує, і кожен, хто слухає, чує безліч добрих лісових казок.