Вік: 7+

Орест ішов з дідусем повз болото на заході сонця і побачив, як над водою танцює маленький жовтий вогник. Виявилось, це загубилася стара лампа, що шукала свого господаря.

Мар’янка чула, як з підвалу хтось наспівує стару пісню. Виявилося, що то старий радіоприймач, який знайшов собі друга — маленьку мишку Хвостик.

Каринка пішла за малиною сама і раптом почула, як ліс почав шепотіти. Спочатку було лячно, та виявилось, що дерева просто розповідають одне одному казки про пори року.

Богданові здавалось, що стара лялька Аделіна на поличці моргає, коли він не дивиться. Виявилось — вона просто бачить сни, бо ляльки сплять, лише поки на них ніхто не дивиться.

Уночі Назар почув, як хтось обережно ступає по сходах. Раз — крок. Два — крок. Хлопчик визирнув із кімнати — і побачив на щаблі того, хто завжди жив у їхньому домі, але кого ніхто не помічав.

Євка помітила, що очі прабабусі на старому портреті блимають і ніби стежать за нею через усю кімнату. Спершу було лячно, та виявилося, що то добра прапрабабуся просто хотіла привітатися з правнучкою.

Северин помітив, що дідів старовинний годинник цокає не як завжди — то швидше, то повільніше, ніби щось виспівує. Виявилося, що всередині живе крихітний майстер музики, який грає колискову для всієї родини.

Тарасик прокинувся вдосвіта і побачив, що озеро біля бабусиної хати накрив густий-густий туман. У ньому щось рухалось і тихо співало — і хлопчик вирішив дізнатися, хто це.