Принц Юрій більш за все на світі любив книжки. Над ним сміялись інші принци, але саме його мудрість потім стала опорою цілого королівства.
Юний Артем зійшов на трон у вісім років. Корона була йому завелика, та серце — велике якраз. Він почав ходити селами і питати: «Що вам потрібно?»
Лицар Богдан замість меча взяв лопату й виплекав найгарніший сад у королівстві. Спершу з нього сміялись, а потім зрозуміли — мирні часи теж потребують героїв.
Маленький Тарасик носив у серці камінь — образу на однокласника. Аж поки мама не показала, що цей камінь живе тільки в уяві.
Світлана не вміла рахувати. Зате вона відчувала людей серцем — і саме це стало її найбільшим даром.
Старий дід Панас давав молодим лагідні поради, починаючи завжди з «Я тебе не вчу, але…». І чомусь усі слухали — навіть онук Остапко, що ні з ким не дружив.
Денис носив дорогий рюкзак, нові кросівки і годинник. Аж поки не загубив свої улюблені олівці — і не побачив, хто перший подав руку.
У старому лісі живе борсук Архів, хранитель крихітного музею з камінців і пір’я. Кожна річ — зі своєю історією. І пам’ять передається тому, хто слухає найуважніше.
У Чарівному Лісі є стежина, яку видно лише тим, хто йде з добром у серці. Микола її знаходив одразу. А Артем — ні, аж поки не зрозумів чому.
На краю Чарівного Лісу жила Лісова Королева в коронці зі стокроток. Вона лікувала звіряток і слухала тих, кому було самотньо. Бо магія — це бути поряд.