Вік: 5+

Брат і сестра посварились і розійшлись по своїх кімнатах. Між ними виросла невидима стіна. Та одне маленьке слово вранці виявилось сильнішим за неї.

У бабусі Орини були особливі слова — «Усе буде добре». Коли вона їх казала, з душею і вірою, серця інших ставали легшими, а кімнати — теплішими.

Маленький Тоня кидав монетку в скарбничку за кожну добру справу. Та одного вечора зрозумів, що добро не для рахунку — воно для життя.

Маленький Мишко забив коліно і плакав так, наче світ скінчився. А мама лиш гладила його по волоссю і шепотіла: «Усе пройде».

Маленька Соломійка боялась засинати сама. Аж поки одного вечора її подушка тихенько прошепотіла: «Я з тобою».

У Софійки була маленька тінь, що ходила за нею всюди. Якось тінь раптом заговорила — і Софійка вперше уважно її роздивилась.

Сашко допомагав сусідам нишком: ніс пакети, поливав квіти, відкривав двері — і нікому не казав. Аж поки одного вечора мама його запитала навпрямки.

Брат випадково зламав сестрину іграшку, і слова поранили обох. Мама показала, що іграшки можна полагодити, а серця — обійняти.

Хитрий Лис намагався обдурити маленького Зайчика Стьопка. Та Стьопко не злякався і не сперечався. Він просто уважно подивився і м’яко сказав три слова.

Левко купив морозиво — ванільне з шоколадною стружкою. На лавці сиділа дівчинка з тугим поглядом. І Левко зробив щось, чого від нього не чекали навіть він сам.