Вік: 5+

Сатурн крутив свої кільця, як справжню каруселю, аж поки один обруч не порвався. Та добрий майстер не сумує — він просто береться до роботи з любов’ю.

Десь далеко є чорнильна планета — з паперовими деревами, чорнильним дощиком і пташками-літерами. Туди їздять усі, хто любить книжки. Вистачить тільки ручки і трішки сміливості.

Десь далеко є планета з рожевим небом, мушлями замість будинків і цукерковим сонцем. Туди можна потрапити лише уві сні — якщо тихенько повірити.

Колись динозаври позасинали на своїй планеті — і не прокинулись. А тепер шлють до Землі сонні промені, щоб охороняти дитячі сни.

Десь у космосі є планета, де живуть тільки діти. Там морозиво ніколи не тане, а ялинки самі прикрашаються. Та чомусь увечері всі вертаються додому — туди, де чекає мама.

У ніжній туманності Тиша росте маленька зірочка-малятко. Вона мріє стати дорослою — і дізнається, що великою стають не одразу, а коли віддаєш своє світло іншому.

Михайлик знайшов у саду теплий камінчик, що дзвенів, як годинник. Виявилось — це метеорит з далекої зорі. Хлопчик посадив його у горщик і виростив із каменя справжнє чудо.

Маленька Соня намалювала кота у скафандрі і відправила малюнок на Марс. А коли через роки астронавти прилетіли туди — побачили справжнього кота. Бо щира віра дітей створює чудеса.

Песик Лайка з маленької хатки під вишнею теж захотів у космос. І хоч ракета його була завбільшки з термос, а екіпаж — лиш м’ячик і шкарпеточка, він побачив Україну згори й приніс додому щось важливіше за пилинки.

Маленька планета Нуль думала, що вона надто крихітна, аби щось важити у Всесвіті. Аж поки лагідна комета не показала їй, скільки сердець уже мають у ній свій дім.