Де море двічі на день тікає на кілька поверхів?

На узбережжі Канади є затока Фанді, де відбувається дивовижна пригода. Зранку там стоять кораблі біля причалу, а за кілька годин вони сидять на сухому дні, а вода зникла, ніби хтось висмикнув пробку у ванні. Потім вона повертається. І так двічі на добу.

Це називають припливом і відпливом. Вони є на всіх морях, бо Місяць притягує воду, і на березі вона то піднімається, то опускається. Але зазвичай різниця невелика, метр-два. А тут в окремих місцях висота припливу сягає понад шістнадцять метрів. Це як п’ятиповерховий будинок!

Чому ж саме тут так? Затока має форму величезної воронки, вузької та довгої. Вода з океану заходить у неї й тіснішає, тож підіймається високо. До того ж вода в затоці гойдається туди-сюди приблизно стільки ж часу, скільки триває приплив. Усе збігається, і хвиля стає наче сильнішою. Це схоже на гойдалку: якщо штовхати її вчасно, вона розгойдується все вище.

Кажуть, що за кожен приплив у затоку заходить близько ста шістдесяти мільярдів тонн води. Це більше, ніж несуть усі річки світу разом узяті за той самий час. Точно порахувати таку масу годі, але навіть приблизна цифра вражає.

Люди там добре знають розклад моря. Коли вода йде, оголюється червонувате дно. Можна пройтися по ньому й побачити дивовижні скелі, що стоять, як кам’яні вази. Але ходити слід тільки з гідом і поглядати на годинник, бо вода повертається швидко, і застряти по коліна в мулі дуже небезпечно.

У деяких річках, що впадають у затоку, відбувається ще одна диковина. Коли приходить приплив, морська вода женеться вгору проти течії у вигляді невисокої хвилі-стінки. Її називають припливною хвилею, або бором.

Повний цикл «приплив і відплив» триває близько дванадцяти з половиною годин, тож щодня вода приходить приблизно на годину пізніше. Сьогодні вона найвища зранку, а завтра ближче до обіду. Тому щодня береги Фанді виглядають по-іншому.

Уяви собі, що ти приїхав на пляж і гуляєш по дну, де ще зранку плавали рибки. Вони там не сидять, а затримуються в калюжках і чекають повернення води. Чайки ходять по мілині й ласують ними. Для місцевих птахів приплив – це накритий стіл двічі на день.

Спробуй так. Налий воду в довгий лоток чи тацю й рухай її туди-сюди в такт. Помітиш, що вода піднімається все більше, якщо рухати вчасно. Це схоже на те, що робить Місяць із затокою.

Одна затока, а відчуття, що море живе власним життям.