🦇

Як кажани «бачать» вухами у повній темряві?

Заплющ очі. Уяви, що ти в темряві. А тепер скажи: «АУ!» — і слухай, як звук відбивається від стін. Десь луна повернеться швидше, десь повільніше. Якщо ти будеш дуже-дуже уважним, ти зрозумієш, де стіна, а де двері. Саме так живуть кажани — тільки в мільйон разів краще!

Кажан летить у повній темряві і випускає крихітні звукові імпульси: «клац-клац-клац!» — до 200 разів за секунду. Ми цих звуків не чуємо — вони занадто високі для людських вух. Але кажан слухає, як його клацання відбиваються від усього навколо: від стіни печери, від листочка, від крила метелика. За часом, поки звук повертається, кажан бачить картину світу — як ми бачимо очима.

А тепер найдивовижніше. Маленький кажан-нічниця за одну ніч ловить до 3000 комарів! Він знаходить кожного у темряві, на швидкості 30 км/год, у лісі, де гілки повсюди. Учені вимірювали: він розрізняє предмети завтовшки з людську волосину — лише за луною. Уяви: ти у темному лісі біжиш і обходиш кожну павутинку із заплющеними очима!

Деякі кажани навіть «кричать» так голосно, що оглушили б людину — 140 децибел, як реактивний літак. Але вони на час свого крику закривають вуха крихітними м’язами, щоб самим не оглухнути. Розумно!

Люди підгледіли цей трюк у природи. Сьогодні моряки використовують сонар — систему, яка працює так само, як у кажана. А ще вчені роблять прилади для незрячих людей, що допомагають їм «чути» простір. Дякую тобі, маленький нічний друже!