Привітний фіолетовий восьминіг тримає баночку щупальцем, над ним три маленькі серденька

Чому у восьминога три серця і блакитна кров?

Восьминіг – одна з найкумедніших істот у морі. У нього вісім рук, м’яке тіло без жодної кістки й дивовижні здібності. А ще у нього три серця й блакитна кров. Звучить як вигадка, але це чиста правда.

Почнімо із сердець. Одне велике серце жене кров по всьому тілу. А два менші стоять біля зябер і проганяють кров крізь них, щоб вона взяла кисень із води. Тобто в кожного восьминога є одне головне серце і два помічники, які допомагають дихати.

Чому ж йому потрібно стільки? Восьминіг дуже рухливий, а кисню у воді менше, ніж у повітрі. Тому кров мусить швидко проходити зябра. Тож окремі помічники для зябер – дуже розумне рішення.

Цікаво, що коли восьминіг плаває, велике серце на якийсь час зупиняється. Через це плавати йому важче, ніж повзти по дну, тож довгих запливів він не любить і воліє йти по дну, перебираючи руками.

Тепер про колір. У нас кров червона через залізо в особливій речовині гемоглобіні. А в восьминога замість заліза міститься мідь у речовині гемоціанін. Вона переносить кисень, і від міді кров набуває блакитного кольору. Мідь добре працює в холодній воді з малою кількістю кисню, тому восьминог так її й обрав.

Ще одна диковина: у восьминога дуже розумний мозок, і до того ж значна частина нервових клітин сидить у руках. Тому кожна рука вміє «думати» сама. Вона може обмацувати предмети, відкривати баночки й навіть відчувати смак. Восьминіг здатен відкрутити кришку, щоб дістатися до їжі.

А ще він дуже вправний фокусник. Може змінювати колір і навіть форму шкіри, щоб злитися з каменем. Це рятує його від ворогів. Якщо ж не вдалося сховатися, восьминіг випускає хмару чорнила й ховається за нею.

Окрім того, восьминоги мають присоски на руках, і вони дуже чутливі. Кожна присоска вміє чіплятися, відчувати й навіть куштувати. Тож восьминіг мов маленький дослідник, який пробує світ усіма руками одразу, а ми з тобою можемо хіба що позаздрити.

Восьминоги живуть недовго, зазвичай кілька років, а дрібні види й рік-два. Але за цей час вони встигають багато чого навчитися. Ось чому вчені так люблять за ними спостерігати.

Тож у моря є свій інопланетянин: з блакитною кров’ю, трьома серцями й вісьмома розумними руками.

Більше цікавинок – на сторінці рубрики «Море й океан»

Маєте питання чи відгук?
Напишіть нам — відповімо особисто. Ваша думка допомагає нам ставати кращими