Хто першим заспівав із космосу?

У жовтні 1957 року радіоаматори в різних країнах крутили ручки приймачів і слухали ефір. Раптом із космосу долинуло рівне «біп-біп-біп». Це подавав голос Супутник-1, перший штучний супутник Землі. Його запустили 4 жовтня 1957 року, і того дня почалася космічна ера.

Він зовсім не схожий на сучасні супутники. Звичайна блискуча металева куля діаметром близько 58 сантиметрів, трохи більша за пляжний м’яч. Важив він приблизно 83 кілограми. Із кулі стирчали чотири довгі антени, і через те він нагадував кумедного жука з вусами.

Усередині ховалися радіопередавач і батареї. Передавач посилав короткі сигнали, і їх можна було почути на Землі простим приймачем. Люди з усього світу записували час, коли чули «біп», і так допомагали вченим стежити за польотом.

Він обертався навколо Землі приблизно за півтори години. Тобто за добу облітав планету понад п’ятнадцять разів. Сигнал лунав приблизно три тижні, поки не сіли батареї. Потім супутник замовк, але ще кілька місяців мовчки кружляв над планетою.

Зрештою 4 січня 1958 року він увійшов у густіші шари атмосфери й згорів. Так і буває з малими супутниками, їхня служба закінчується таким чином. Слово «супутник» означає «той, хто йде поруч», подорожній.

Невдовзі, у листопаді 1957 року, у космос полетіла собака Лайка. Вона стала першою твариною, що побувала на орбіті, але, на жаль, не повернулася. Люди тоді тільки вчилися літати, і заради цього багато чого доводилося пробувати вперше. А 1961 року в космос полетів перший чоловік, Юрій Гагарін. І все це почалося з маленької кульки.

Сьогодні навколо Землі літають тисячі супутників. Одні показують погоду, інші допомагають телефону знайти дорогу, ще інші передають телепрограми й інтернет. Є й наукові, що вивчають Всесвіт. Побачити їх неважко: у ясну ніч шукай світну точку, що повільно рухається небом без миготіння. Це може бути супутник, а часом навіть Міжнародна космічна станція.

Подумай, як швидко все змінилося. Від першої кульки до висадки людей на Місяць минуло лише дванадцять років. Це приблизно стільки, скільки тобі до шостого чи сьомого класу. Космос швидко став нашим сусідом, хоч спершу здавався недосяжним.

А ось що цікаво: Супутник-1 не вмів нічого кориснішого за «біп». Його головна робота була довести, що таке можливо.

Вийди ввечері надвір і пошукай в небі точку, що рухається: хтось із наших «попутників» якраз летить над тобою.