Чому космонавти в космосі стають вищими?

Ось дивина: Космонавт відлітає на Міжнародну космічну станцію, а за кілька днів його зріст збільшується. Він не їв якихось чарівних зерен і не пив спеціальних ліків. Просто змінилася сила, яка тягне його донизу.

На Землі нас постійно притягує гравітація. Вона стискає наш хребет, як пружину, коли на неї тисне долоня. Між кісточками хребта лежать м’які пружні подушечки, що їх називають дисками. Вдень вони стискаються, вночі розпрямляються. Тому вранці ми трохи вищі, ніж ввечері, і різниця буває до двох сантиметрів. Перевір на собі: виміряй зріст вранці й надвечір.

А в космосі гравітація майже не відчувається. Це називають невагомістю. Станція літає навколо Землі, і все на ній ніби вільно падає, тому нічого не тисне на хребет. Подушечки розправляються, хребет трохи витягується, і зріст збільшується. За даними NASA, астронавти можуть підрости приблизно на три відсотки, тобто сантиметрів на п’ять, а то й менше.

Дехто з космонавтів помічав, що штани та скафандри ставали тісними саме через це. Спати їм теж трохи незручно, бо спина раптом ніби довшає. Іноді в них навіть болить поперек, і це нормально. Щоб зменшити біль, вони розтягуються й роблять вправи.

Не варто лякатися, що з космонавтом щось не так. Коли він повертається на Землю, гравітація знову його стискає, і за кілька місяців зріст стає таким самим, як і був. Тож жодної небезпеки, лише гарний космічний фокус.

Невагомість ще й змінює багато чого іншого. Людям у космосі потрібно щодня тренуватися по дві години, інакше м’язи й кістки слабшають. Вони бігають на спеціальній доріжці, прив’язавшись ременями, щоб не відлетіти. Їжу тримають у пакетиках, а воду п’ють із трубочки, бо крапля в повітрі просто пливе.

І це ще не все. Обличчя в космосі трохи набрякає, бо рідина в тілі не стікає вниз, а розподіляється рівніше. Через це космонавти нагадують дещо круглолицих, як у нас після подушки.

Вчені уважно стежать за цим, бо хочуть, щоб колись люди літали до Марса. Така подорож триватиме місяцями, і важливо знати, як тіло змінюється в невагомості та як допомогти йому повернутися до норми. Тож кожне вимірювання зросту космонавта потрібне для науки.

Тож якщо мрієш виростити зріст, не обов’язково пити молоко. Можна ще податися в космонавти. Звісно, трохи жартую: підростати треба природно, а космічний зріст зникає.

Зріст у космосі – це не чарівництво, а просто відпочинок для хребта.