
Звідки в морі стільки солі?
Якщо ти колись ковтав морську воду, то знаєш: вона гірко-солона. Чому ж у річках вода прісна, а в морі солона, хоча річки впадають у море? Це справжня загадка, і в неї є цікава відповідь.
Дощ, який падає на землю, трохи кислуватий, бо в повітрі є вуглекислий газ. Краплі повільно роз’їдають гірські породи й вимивають із них мінеральні солі. Річки змивають їх у моря. Для нас річкова вода майже прісна, бо солі там мало, але за мільйони років вона збирається в морі.
Є й інше джерело: вулкани та гарячі джерела на дні океану. З їхніх тріщин у воду потрапляють різні речовини. Так додається ще більше солі.
Чому ж вона не зникає? Вода з моря постійно випаровується під сонцем і піднімається в небо хмарами. Але сіль у повітря не йде, вона залишається в морі. Хмари проливаються дощем, ріки несуть воду назад, і все повторюється. Вода ходить колом, а сіль залишається.
Скільки ж її там? У середньому в літрі морської води приблизно тридцять п’ять грамів солі. Це приблизно дві столові ложки без гірки. Тому її й помітно на смак.
Та море морю не рівня. У Балтійському морі вода менш солона, бо туди впадає багато річок. А в Мертвому морі вона така солона, що сіль складає майже третину води. Там дуже легко триматися на поверхні: ти не тонеш, а лежиш, ніби на надувному матраці. Жодна риба там жити не може, звідти й назва.
У солоній воді є своя користь. Вона важча за прісну, тому тіло в ній легше плаває. А ще вона замерзає при нижчій температурі, приблизно мінус два градуси, тож море взимку замерзає не так швидко, як ставок.
А ще цікаво, що в морі розчинено не тільки кухонну сіль. Там є магній, кальцій, калій та інші речовини, а подекуди навіть золото, але його так мало, що добувати не вигідно. Тому море – це величезний розчин, схожий на гігантський бульйон із мінералів.
Сіль із моря люди вживали з давніх часів. Її випаровували на сонці в плоских басейнах, і залишалися білі кристалики. Дуже багато солі тієї, що на нашому столі, колись була морською.
Тож щоразу, коли посипаєш їжу сіллю, пам’ятай: це подарунок гір, вулканів і дощу.
Більше цікавинок – на сторінці рубрики «Море й океан»
