Величезне золоте Сонце поруч із крихітною блакитною Землею, схожою на горошинку

Скільки Земель вмістить у собі Сонце?

Уяви велику миску, у яку ти кидаєш Землі, як горішки. Одну, десяток, тисячу. А миска все не повна. Така миска – це наше Сонце. За підрахунками вчених, у ньому вмістилося б понад мільйон таких планет, як наша. Якщо Землю уявити горошиною, то Сонце буде завбільшки з великий кавун, а то й більше.

Тепер про вагу. Сонце важить майже стільки, скільки триста тридцять тисяч Земель. А якщо зважити всю нашу Сонячну систему, то на Сонце припаде майже все, близько 99,8 відсотка. Усі планети, супутники, астероїди й комети разом – це лише крихітна дрібка, менше ніж пів відсотка.

Через таку вагу Сонце сильно притягує все довкола. Планети кружляють навколо нього, як діти навколо вчителя на перерві: далеко не відбігають, але й на нього не падають. Земля, наприклад, робить повне коло за рік.

Відстань до Сонця близько 150 мільйонів кілометрів. Світло долає її приблизно за вісім із третиною хвилини. Отже, сонячний промінь, який гріє тобі щоку, вилетів із Сонця ще до того, як ти допив чай. Здається, що тепло приходить миттєво, а насправді воно трохи мандрує.

А що всередині? Сонце – не твердий вогняний шар, а величезна куля гарячого газу, головним чином водню й гелію. На її поверхні приблизно п’ять з половиною тисяч градусів, а в самому центрі набагато спекотніше, понад п’ятнадцять мільйонів. Там відбуваються особливі реакції, від яких і береться світло та тепло.

Сонцю близько чотирьох з половиною мільярдів років, і воно світитиме ще мільярди років. Тож ніяких турбот: теплу й світла вистачить усім твоїм онукам і правнукам.

Тепер маленьке нагадування про безпеку. Дивитися на Сонце без спеціального захисту не можна ніколи, навіть коли воно здається маленьким кружечком. Пошкодити очі можна дуже швидко, а сонцезахисні окуляри для цього не годяться. Коли буде затемнення, дивись на нього лише через спеціальні окуляри разом із дорослими.

Ось тобі завдання. Вийди на вулицю в сонячний день і знайди свою тінь. Тінь коротка опівдні й довга вранці та ввечері, і так сталося, бо Сонце змінює висоту на небі. А тепер уяви: те світло, що малює твою тінь, летіло до тебе вісім хвилин із відстані в сто п’ятдесят мільйонів кілометрів.

Така ось велика зірка, а для нас вона просто ранкове «доброго дня».

Більше цікавинок – на сторінці рубрики «Космос і зорі»

Маєте питання чи відгук?
Напишіть нам — відповімо особисто. Ваша думка допомагає нам ставати кращими