Це казка майже без слів. Просто заплющ очі і відчуй обійми тих, хто любить тебе більше за все на світі.
Місяць не міг заснути у своїй небесній колисці. Маленька хмаринка тихенько заспівала йому колискову — і срібні очі повільно заплющились.
Уночі через сад тягнеться сріблиста місячна стежка. По ній ідуть сни — тихі мандрівники, які шукають своїх дітей.
Вітрець Шшур щоночі облітає вікна і приносить дітям сонні запахи — лаванду, мамині парфуми, теплий хліб. І коли ти засинаєш — це він поряд.
Бузковий вітер тихо прилітає з вечірнього саду — і дитя в колисці засинає, вдихаючи солодкий сон. Природа знає, як заколисати тих, хто слухає.
Маленька Юля не могла заснути. Тато не вмовляв її — просто сів поряд і тихо гладив волосся. І виявилось, що це і є найкраща казка на ніч.
Мама-сова Угу співає колискову своїм дев’ятьом совенятам. Її низький теплий голос розливається лісом — і від нього засинає геть усе, навіть зорі.
Кошеня Дрім любить спати на колінах у бабусі. Вони мурликають одне одному — і так, удвох, засинають у спільному теплі.
Маленька Зірочка щойно народилась і не хотіла спати. Місяць ніжно заколисав її срібним промінчиком — і їй приснився перший сон.
Над ліжечком Тимка тихо літає хмаринка Пухнинка і забирає всі страшні думки. А коли вночі прийшов поганий сон — вона лагідно обняла хлопчика і повернула йому солодкі сни.