На Місяці живе білий кролик, який варить чарівне сріблясте молоко і ллє його в дитячі сни. Кожна добра ніч — це його тихий, ласкавий труд.
У великому місті живуть сноброди — крихітні пухнасті створіння, що приносять дітям тихі сни з добрих місць — лісу, річки, бабусиного саду.
На небі живуть тихі зорі. Вони не сяють яскраво, бо їхня робота — оберігати дитячі сни і відганяти хмари, що приходять без запрошення.
Річка Лагідна щовечора співає колискову — і всі риби, жабки і навіть камінці засинають. Якось до неї прийшов хлопчик Яник, який не міг заснути вдома.
Маленьке совенятко не вміло засинати. Мама-сова навчила його слухати власне дихання — і малюк тихенько заснув під крилом.
Десь у тихому саду росте дерево, на якому замість листочків — сни. Уночі один із них тихо летить до твого вікна, щоб подарувати найсолодший сон.
У тихій річці живе рибка Засинайка. Щовечора вона занурюється на м’яке дно, а разом з нею засинає увесь річковий світ — і ти теж.
Маківка вдень розкривала пелюстки, а ввечері складала їх у крихітний будиночок-колиску. У саду всі квіти спали разом — як дружна родина.
У Місяця є срібна колиска зі снами. Кожного вечора сонні пташки приносять дітям тиху казку — і малятка засинають спокійно.
Маленький Богдан ще не вмів бачити сни. Аж поки мама не порадила перед сном уявити свого ведмедика на лужку. І тоді — уперше в житті — Богдан побачив диво.