Маленька Олеся прокинулась без усмішки і вирушила її шукати — у шафі, під ліжком, у саду. Виявилось, що усмішка повертається до тих, хто дарує добро.
Микола знайшов одну гривню в кишені і думав: цукерка, наклейка, шарик? А біля магазину побачив бабусю з табличкою. І зробив вибір, який змінив його день.
Маринка боялась води. Тренер сказав їй: «Уяви, що ти лебідь». І Маринка стала лебедем — а вже потім навчилась плавати.
Лідуся знайшла в саду пташине гніздо з трьома блакитними яєчками. Цілий тиждень вона вчилась найскладнішого — не торкатись, а просто чекати.
Ігорчик зробив паперовий кораблик і пустив у струмок. Кораблик причалив у траву — і Ігорчик зрозумів щось важливе про дім.
Соломія отримала кубик-рубик і не могла зібрати жодну сторону. Бабуся показала їй секрет — не боротись, а розмовляти.
У Софії хитався перший зуб — і вона дуже боялась. Та коли він випав і Софія поклала його під подушку, з’явилась маленька фея з блискучими крилами.
Бабуся подарувала Олексієві перші справжні чобітки, та вони здавалися йому чужими. Аж поки після дощу не з’явилась найбільша калюжа на світі.
Юлія вперше взяла ножиці і вирізала криву смужку. Замість сміху тато поклав ту смужку в рамку — щоб назавжди пам’ятати її перший крок.
Влад намалював дракона і мав руки в усіх кольорах. Питання про те, які сліди залишають його руки на серцях друзів, змусило його обрати, які кольори дарувати світу.