Чаклун Зорянник збирав упалі зорі у велику скриню. Якось він зустрів сумного хлопчика і подарував йому одну. Через рік виявилось — справжнє чудо.
Чаклун Знатоня знав усі дороги світу — до Парижа, до Африки, до зірок. Та одного дня він заблукав у власному саду. І знайшов щось важливіше за карту.
На болоті жив чаклун, що любив перетворювати жаб на принців. Та одного разу принц повернувся до нього з найдивнішим проханням у світі.
Старий чаклун Тіт хотів зварити суп для бабусі-сусідки, а зварив маленьке сонечко в горщику. Уся хата перетворилась на свято — тепле, незабутнє.
Чаклун Кольорик мав паличку, що показувала колір настрою. Хлопчик Левко прийшов до нього сумний — і дізнався, що зелений колір означає нову весну, яка вже зріє всередині.
Чаклун Ваня переплутав замовляння і затопив сусіднє село. Він не втік і не виправдовувався — просто взявся відбудовувати все наново. І відкрив головну магію: стояти знову.
Чаклун Соус варив страви, що лікували від суму і страху. Якось до нього прийшла самотня бабуся — і він не сказав ні слова, лише запросив на чай.
Чаклун Місяцько посварився з Місяцем, бо той світив занадто яскраво. Та коли почув його відповідь, зрозумів: іноді легше змінити себе, ніж сваритися зі світом.
Сорока Бистра збирала чужі блискучі речі — поки не побачила, що сама вона блискучіша за все. І вирішила повернути все, що взяла.
Маленький слоник Лопата соромився свого великого хоботу — він зачіпався за все. Та одного дня у джунглях сталась біда, і саме хобот допоміг здійснити справжнє диво.