Категорія: Казки зі світлом у темряві

Олеся жахливо боялась темряви — навіть нічник не допомагав. Та однієї літньої ночі у її кімнату прилетів маленький гість із крихітним вогником у животику.

Соломійка вночі побачила, що по коридорі за нею крадеться чиясь тінь. Вона зупинялася — і тінь зупинялася. Та ось дівчинка наважилась обернутись… і всміхнулась.

Тарасик прокинувся вдосвіта і побачив, що озеро біля бабусиної хати накрив густий-густий туман. У ньому щось рухалось і тихо співало — і хлопчик вирішив дізнатися, хто це.

Олесик пас гусей на луці і раптом побачив, як з-за кущів на нього дивиться вовк. Та чомусь у нього були дуже сумні і добрі очі — як у когось, хто дуже-дуже шукає свого дому.

Марко лежав під ковдрою і чув, як стіни тихо тріскають, як щось зітхає за вікном. Він був певен: уночі будинок оживає і не любить його.