Лицар Микола був хоробрим у всьому, окрім павуків. Коли його секрет випадково побачила принцеса Марічка, з її лагідної реакції народилась найміцніша дружба у замку.
Лицар Богдан замість меча взяв лопату й виплекав найгарніший сад у королівстві. Спершу з нього сміялись, а потім зрозуміли — мирні часи теж потребують героїв.
Лицар Іван замість турнірів вирощував пшеницю. Усі сміялись — аж поки в королівстві настав голод і саме його поле врятувало всіх.
Лицар Степан не носив острогів і не брав батога. Він тільки шепотів коневі тихі слова — і Багряний біг швидше за всіх скакунів королівства.
У лицаря Тимка замість меча був блокнот для віршів. Коли в королівство прилетів сумний дракон, саме віршем — а не зброєю — Тимко знайшов до нього шлях.