Принцеса Соня більше за все любила свого білого коня Гриця. Коли його забирали на війну — Соня пішла з ним сама. І довела, що любов — це не слово, а дія.
У лицаря Тимка замість меча був блокнот для віршів. Коли в королівство прилетів сумний дракон, саме віршем — а не зброєю — Тимко знайшов до нього шлях.
У Чарівному Лісі є стежина, яку видно лише тим, хто йде з добром у серці. Микола її знаходив одразу. А Артем — ні, аж поки не зрозумів чому.
У лісі живуть гриби-партизани. Якось зайшов чоловік з пилкою — і гриби тихо, без жодного слова, відстояли молоду берізку.
Песик Жук був надто допитливий — пішов у ліс по лисячому сліду і заблукав. Та коли стало страшно, він пригадав мамин урок і знайшов дорогу додому за єдиним знайомим запахом.
Маленьке лосенятко Ріжки вперше пішло крізь ліс саме. Спочатку всього боялось, та поступово відкрило: страх живе там, де немає знайомства.
Жабка Скакулька мріяла побачити море — і вирушила в далеку мандрівку. А знайшла своє море там, де його зовсім не чекала.
Зайчик Стьопко соромився свого маленького білого хвостика. Та одного дня цей хвостик урятував йому життя — і Стьопко зрозумів, що в ньому особлива сила.