Категорія: Казки про море і мандри

Пінгвін Пушок поплив у теплі краї подивитись, що там, де нема снігу. Куштував банани, танцював на пляжі — а потім зрозумів, чому так хочеться додому.

На дні теплого моря, поміж коралами і водоростями, жила маленька школа для рибок. Учителька-дельфін Лагуна вчила малечу не тільки плавати, а й розуміти океан — щоб ніколи в ньому не загубитись.

Десь далеко в океані є острів, куди припливають усі загублені іграшки. Там вони не сумують — вони пам’ятають своїх дітей і чекають. Бо любов нікуди не дівається.

Десь у морі снів існує острів цукрових пальм, куди потрапляють тільки ті діти, які весь день мріяли. На пляжі там цукровий пил, а океан — лимонадний.

Великий морський змій Арфій грав на арфі з водоростей, та всі його лякались — бо був з вигляду страшний. Аж поки одна сміливенька бабка не сіла поряд і не послухала. І виявилось: музика — найкоротша дорога до серця.

Маленький морський коник заблукав серед коралів — і нічого не впізнавав. Стара черепаха Тиша навчила його заплющити очі, дихати тихо й слухати своє серце. Бо любов завжди веде додому.

Морська зірка Іскринка соромилась, що в неї лише чотири промінчики замість п’яти. Аж поки лагідний дельфін не показав їй: бути єдиною такою — це найбільша краса.

Маленька русалонька Перлинка мріяла побачити суходіл. Бабуся подарувала їй чарівну мушлю — і Перлинка зрозуміла, що уява теж буває мандрівкою.

На теплому мілководді троє дельфінів облаштували сад із коралів і годували маленьких рибок. Слава про їхню морську ферму розійшлась усіма океанами.

Море Лагідне щовечора співало колискову. Та чули його тільки ті, хто вмів сідати на пісок і слухати уважно — як дівчинка Соломійка з мамою.