Категорія: Казки про чарівний ліс

У старому пеньку жила маленька бібліотека з листочків-книжок. Хранителька-кропива пускала тільки тих, хто з добрим серцем. І книжки самі обирали читачів.

У лісі живуть гриби-партизани. Якось зайшов чоловік з пилкою — і гриби тихо, без жодного слова, відстояли молоду берізку.

У лісі є гайок, де кожен листочок — нота. Та почути цю музику можна лише в тиші. Маленька Марічка прибігла туди — і знайшла найніжнішу колискову свого життя.

У лісі росло Дерево-Парасоля, що тримало дощ у гілках. Усі ховались під ним. Аж поки одного разу воно не втомилось — і звірі вперше зрозуміли, що добром треба ділитись.

У глибині Чарівного Лісу росло старе дерево, що виконувало бажання. Та не всі. Лише ті, що йшли від щирого серця, а не від жадібності.

У лісі росте дерево, з листя якого виходить чарівний папір. На ньому проявляються лише добрі слова. Юля знайшла кілька листочків — і відкрила в собі любов.

Червоні мухомори в білих цяточках насправді — будиночки крихітних лісових ельфів. Уночі під ними чути флейти й скрипки. Та лиш для тих, хто вміє підійти тихо.