Категорія: Казки про добро і зло

Світлана не вміла рахувати. Зате вона відчувала людей серцем — і саме це стало її найбільшим даром.

Сашко допомагав сусідам нишком: ніс пакети, поливав квіти, відкривав двері — і нікому не казав. Аж поки одного вечора мама його запитала навпрямки.

Брат випадково зламав сестрину іграшку, і слова поранили обох. Мама показала, що іграшки можна полагодити, а серця — обійняти.

Старий дід Панас давав молодим лагідні поради, починаючи завжди з «Я тебе не вчу, але…». І чомусь усі слухали — навіть онук Остапко, що ні з ким не дружив.

Хитрий Лис намагався обдурити маленького Зайчика Стьопка. Та Стьопко не злякався і не сперечався. Він просто уважно подивився і м’яко сказав три слова.

Левко купив морозиво — ванільне з шоколадною стружкою. На лавці сиділа дівчинка з тугим поглядом. І Левко зробив щось, чого від нього не чекали навіть він сам.

Тато прийшов з роботи стомлений і насуплений. Маленька Юля не злякалась — вона просто принесла йому шматок маминого вишневого пирога.

Ніжна і Сердита — рідні сестри. Одна обіймає, друга штовхає. А потім було одне яблуко на двох — і все змінилось.

Денис носив дорогий рюкзак, нові кросівки і годинник. Аж поки не загубив свої улюблені олівці — і не побачив, хто перший подав руку.

Кіт Тимко знайшов на столі сметану — вдома нікого. Запах кликав їсти, а серце шепотіло «це не твоє». Тимко зробив непростий вибір.